Блакитний період

Чи можна захопитись чимось настільки, що заради цього раптом вирішиш звернути з наміченого раніше життєвого шляху? Якщо раптом зрозумієш, що обрана до цього дорога, хоч і обіцяла благополуччя в майбутньому, але не відображала справжнього бажання? На вигляд безладний [Yatora Yaguchi] на подив своїх друзів-розгильдяїв досяг успіху в навчанні і після закінчення школи міг вступити майже в будь-який університет. Однак сам хлопець великої радості від цього не відчував. Велике завдання - підтягнути предмети, потрібно лише докласти трохи більше зусиль, ніж решта. Нудно. Та й на думку хлопця, пишатися тут нема чим... Пекуча потреба в самореалізації та відсутність очевидного способу самовираження так і тяжіли б над Яторою, якби одного вечора згубна звичка не привела його до шкільного клубу образотворчого мистецтва. Побачивши там картину Морі, він вирішує спробувати зафіксувати на полотні міський пейзаж, що сподобався йому. Невміла, безглузда, але старанно написана картина все ж таки досягає сердець деяких людей, і хлопець розуміє, що таким чином, через мистецтво, може по-справжньому спілкуватися з іншими. Тож чи варто заради цього згортати з наміченого шляху, навіть якщо, цілком можливо, інша дорога врешті-решт призведе до прірви?