Що, якщо надзвичайно розвинена рольова гра з повним зануренням викликає більше звикання, ніж реальність

Що може бути крутішим за рольову гру з повним зануренням, де приголомшлива графіка, і все настільки реалістично, що можна відчути навіть подих вітру, запах листя і квітів?! Все це, мрія будь-якого геймера, тільки старшокласника-затворника Хіросі Юкі, випадково втягнутого в таку гру, це зовсім не втішило. Гра виявилася, м'яко кажучи, дуже непростою, а багато гравців вже поскаржилися на її надреалістичність. Крім того, квести практично неможливо пройти, адже в грі геймер зберігає свою реальну фізичну форму, відчуває біль, а рани гояться кілька днів. Здавалося б, що нагорода за проходження таких квестів має бути феєричною, але гравцям доводиться задовольнятися лише почуттям виконаного обов'язку. Хто ж захоче так гратись? Тому віртуальний простір гри невдовзі перетворився на своєрідне місто-примару. Однак Хіросі це відкриття, хоч спочатку і не захопило, але й анітрохи не відштовхнуло, навіть навпаки, він має намір будь-що-будь пройти гру до кінця і перемогти.