Сага про Вінланд 2

Одинадцяте століття. Далека та холодна Ісландія, оповита морською гладдю. Країна, для якої характерна не тільки велика кількість снігу та північне сяйво, що зачаровує своєю красою, а й місце проживання великих воїнів - вікінгів. Ці відважні люди, які вірили у своїх могутніх богів, були дуже сильні, не боялися смерті, завжди прагнули пізнання незвіданих земель та їх завоювання. Торфін - син великого Торса, був винятком. Слухаючи розповіді Лейфа Ерікссона, старого друга його батька, про великі битви та подорожі батька, хлопчик мріяв вирушити далеко за межі рідного дому. Незабаром подія змусила великого Торса залишити будинок і знову взяти меч у руки. Юний Торфін усіма силами намагався вирушити з батьком у таку бажану пригоду, але у відповідь чув тільки тверде «ні». Не бажаючи миритися з таким станом справ, хлопчик таємно пробрався на драккар, і батько із запізненням виявив безбілетника, шляху назад вже не було. Так, юний Торфін вирушив у дорогу, і незабаром корабель натрапив на загін Аскеладда. Хлопчику з жахом довелося спостерігати за кривавою битвою із загоном могутнього Аскеладда, але справжнім шоком стала втрата рідного батька. Дивом вибравшись із жорстокої бійні, Торфін поклявся не тільки собі, а й своєму ворогові, помститися за смерть Торса. Таким чином він приєднався до загону Аскеладда. Не дарма кажуть тримати друзів близько, а ворогів ще ближче. Хлопчик ріс, ставав все міцнішим і постійно намагався вбити Аскеллада, але марно. А воїн лише маніпулював хлопцем. Минали роки, Торфін став замкнутий, запеклий, багато побачив і багатьох убив. Зустрів на своєму шляху різних людей: Кнуда, що претендує на трон, Торкеля, закоханого в битви, підступного Флокі, відданого Рагнара та багатьох інших, але мета його залишалася незмінною, вбити Аскеладда. Що ж станеться, якщо Торфін втратить цю мету? Як повернеться доля? Чи дасть вона йому нову мету, щоб продовжувати боротися і подорожувати, чи безповоротно загубить?