Як і очікувалося, моє шкільне романтичне життя не вдалось

Ця історія про одного нетовариського юнака, Хачімана Хікігая [比企谷 八幡]. Він має спотворений погляд на життя, тому не завів собі хлопець ні друзів, ні подружки. Все це, цинічно вважає він, брехлива клоунада, а тому його не торкається, йому не потрібно. Хікігая вчиться в старшій школі і коли бачить однокласників, збуджено обговорюють своє бурхливе підліткове життя, зазвичай бурмоче: «Кучка брехунів! ». Коли Хікігаю запитують про його мрії, він за звичкою відповідає: Нічого подібного не маю. І далі як по заїждженій колії. Романтичні стосунки? Звільніть! Дівчата? Вороги народу! "Весна юності"? Ну, що за дурниці! Словом, хлопець сам собі на думці. І ось коли, здавалося б, переконати його вже не вийде, наполеглива вчителька, яка викладає японську мову, вирішує, що з таким «важким випадком» допоможуть впоратися лише крайні заходи. У покарання за саркастичний твір на тему «Який я бачу шкільне життя» вона змушує Хачімана вступити в дивний шкільний клуб, президент і єдиний член якого перша красуня школи Юкіно Юкіношита. Хлопець розуміє, тепер не відвертеться, і неохоче погоджується, все ще не маючи уявлення про те, що це за клуб таке і яке його завдання. А завдання його в тому, пояснює дівчина, щоб допомагати всім, хто потребує допомоги. І тільки-но вона розкрила рота, як збентежений Хачіман зрозумів, з якою метою його сюди затягли. Юкіно з перших слів зголосилася вирішити проблеми особистості хлопця, яких він у собі визнавати навідріз відмовився. От тільки чи може вирішити чужі проблеми той, хто й сам неусвідомлено, але відчайдушно потребує допомоги?