Край горизонту

Ще одна історія про кохання між тими, кому бути разом взагалі не належить. 1932 року, в епоху Сіамської революції, Таїланд переходив від абсолютної монархії до конституційної. У центрі непереборних, здавалося б, соціальних бар'єрів двоє: простолюдин на ім'я Пхоп та принц Тіннакон Варакулвадін. Звичайно, цей політичний переломний момент служить потужним поштовхом для кохання чоловіків. Пхоп, по суті, слуга в багатому аристократичному будинку, він змалку звик бути на побігеньках і знає своє місце. У його положенні мало речей та принципів, за що він готовий боротися і померти, крім власної гідності. Однак його життя перевертається в той момент, коли він закохується і насмілюється мріяти про більше. А принц Тіннакон — прямий спадкоємець цього роду, людина з давнім титулом. На ньому величезна відповідальність за всю цю родинну честь та майбутнє країни. Принц сам собі не належить. Його королівське походження зрештою буде головною ставкою у небезпечній грі під назвою «зміна влади». Але серцю, як годиться, не накажеш. Пхоп розуміє, що закохався в господаря, хоча його розум кричить, що це за межею дозволеного. Їхні стосунки спочатку такі, ніби випадковість за випадковістю. То погляд крадькома, то кілька зайвих слів, які виходять за межі звичайного етикету. Все стає ще драматичніше з розпалом революційних подій. Пхоп вирішується на відчайдушний крок, де в нього зовсім примарний шанс, проте він може змінити свою долю і статус досить швидко. Щоб бути з тим, кого любить, він іде до армії, щоб із простолюдина піднятися до високого чину генерала. Поки що у країні повна невизначеність, то здається, що простолюдин і аристократ легко можуть помінятися місцями. Але навіть якщо Пхоп і зможе дослужитися до великих зірок, чи переможе він цю стіну у вигляді станових забобонів? Чи кохання героїв просто розчавлять владою та традиціями? Хлопці ніби стоять на краю горизонту, де світанок може бути і прекрасним, і водночас недосяжним.