Мій пан Страус

Хоча головному герою, Гу Мінсі, зовсім небагато років на момент початку цієї історії, але він уже пізнав гіркоту втрат і тяжкість життя. Через нещасний випадок у ранньому дитинстві він втратив руки. Здається, що весь світ звалився. Навіть батьки сумніваються в його майбутньому та здібностях і хочуть завести другу дитину для підстрахування. Але дитина, уявіть, не зламалася. Знайшов у собі сили далі займатися спортом, вчиться робити все по-своєму, без руки. Ймовірно, те, що поруч із ним була сусідка та найкраща подруга Пан Цянь, відіграло величезну роль у цій боротьбі з тілом. Вона завжди підбадьорювала та захищала хлопчика. Ось тільки саме героїня і стала причиною інвалідності Мінсі... Він підозрював, що її з'їдало почуття провини, тому вона намагалася стати його опорою у прямому та переносному значенні слова. Але все одно приймав цю допомогу та дружбу. Незважаючи на те, що трапилося, вони були дуже близькі усі шкільні роки. У молодших класах все було набагато простіше, звісно. Коли хлопець подорослішав, то дуже закомплексував на тлі здорових і зухвалих однолітків. Щоденне спілкування з Пан Цянь переросло на щось більше — на перше кохання. Однак де тут знайти місце для почуттів та простих підліткових радостей, коли сім'я героя розвалюється від проблемної вагітності матері, інтрижки батька, фінансових труднощів... Та й сам школяр не знає, чи вдасться йому скласти іспити. На щастя, Мінсі знаходить себе в малюванні, і стає трохи спокійнішим. Парочка неминуче дорослішає, проходить через перші поразки та перемоги, вчиться тримати удар та не втрачати себе. Вони то сходяться, то розходяться в університеті та на підробітках. І ось Гу Мінсі, надихнувшись по суті своєю власною долею і, звичайно, Пан Цянь, малює комікс. Називає його «Моя міс Краб» — така зворушлива лавсторі, де явно вгадуються вони двоє. Цей комікс стає ниточкою, яка за десятки років знову зводить їх разом. Закохані розлучилися під час навчання, так і не наважившись сказати одне одному головного. А коли, нарешті, зустрілися, то все це вилізло назовні — почуття, спогади, дитячі обіцянки. Найяскравіший спогад – це порівняння героя зі страусом. Птах без крил, який вміє бігти швидко та впевнено.