Втрата людяності

Ця історія розкриває долі звичайних людей, які все своє життя старанно трудяться, щоб щось означати у цьому світі. Головна героїня Лі Бу Чжон — 40-річна жінка, яка працює «письменником-примарою», яка втратила себе в рутині днів. Її мрії та прагнення згасли, вона усвідомила, що вже не може нічого досягти. Колись їй хотілося опублікувати книгу з власним ім'ям на обкладинці, коханого чоловіка та дітей, щоб батько міг нею пишатися. Але цим планам не судилося збутися. У неї залишився тільки тато, який завжди вислухає і прийме Бу Чжон з усім її болем. Але почуття спустошення та безодні всередині не дає їй жити. Тепер вона не знає, куди йти і що робити зі своїм життям. Лі Кан Чже, чоловік 27 років, вже довгий час працює в компанії з найму, де люди грають свої ролі, які потрібні клієнтам. Нескінченно змінюючи маски, Кан Чже починає втрачати себе. Але він знає – для чого це робить. Лі Кан Чже вирвався з бідності і досі намагається досягти вищого статусу, заробивши якнайбільше грошей. Для нього гроші – кохання. Але всередині його гнітить почуття самотності, втраченості та розчарованості у собі. Душу мучить страх, що він так і залишиться ніким. У потрібний момент, у потрібний час, у потрібному місці доля зводить цих людей разом. Випадкові зустрічі стають все частіше, що допомагає героям, ставати ближчими. Сповідь двох неповноцінних людей, які зустрічаються, бо дуже потрібні одна одній. Вони стають друзями, допомагаючи втішатися і рости як особистість. Герої зазнали бурі емоцій, які змінювалися як калейдоскоп. Від розпачу до надії та любові. Почуття, які допомогли їм стати чесними із самим собою та зрозуміти важливість свого життя.