У тумані

Все починається з густого, майже непроглядного туману, що накрив один із ключових транспортних маршрутів Сеула — протяжний міст, що веде до аеропорту Інчхон. У цей момент, коли видимість наближається до нуля, відбувається масштабна аварія за участю багатьох автомобілів. Ситуація миттєво виходить з-під контролю: транспортний хаос, крики і зіткнення стають першими провісниками кошмару, що насувається. Служби порятунку, незважаючи на досвід та підготовку, стикаються з неможливістю надати допомогу. Вузькі смуги і щільний дим перетворюють все на пастку: рятувальники змушені діяти, спираючись на уривчасті сигнали та інтуїцію. Кожен момент, що минає, несе в собі небезпеку: проста спроба вийти з машини або допомогти іншому водієві перетворюється на ризиковане випробування. У цьому хаосі починають виявлятися не лише фізичні, а й психологічні межі героїв, адже стрес та страх роблять людей уразливими. Проте трагедія набуває несподіваного обороту. З фургона, призначеного для перевезення спеціальних дослідницьких зразків, на волю вириваються собаки, створені в рамках секретного проекту. Ці тварини, які мають смертоносні навички та інстинкти мисливців, перетворюють звичайний туман на жахливий лабіринт страху і смерті. Він стає не просто погодним явищем, а символом прихованої загрози, через яку потрібно пробиватись кожному. У центрі оповіді — група звичайних громадян, які опинилися у пастці одночасно з катастрофою та непередбачуваними істотами. Їм доводиться покладатися лише на себе, швидко приймати рішення та знаходити сміливість для виживання. Тут розкриваються різні риси людської натури: від егоїзму і паніки до самопожертви і солідарності. Кожен крок на слизькій поверхні мосту може стати останнім, а кожен неправильний рух — фатальним.