Битва за Чансарі

Військові часи виявилися найскладнішим періодом для Південної Кореї та його народу. Адже це були часи, коли Північна Корея не втрачала можливості вдарити ворога та знищити їхню територію. Було проведено безліч спецоперацій та застосовано насильство заради влади, але Південна частина не збирається здавати свої позиції та відступати. 25 червня 1950 року Північна Корея здійснила вторгнення на територію Південної за підтримки СРСР. Через місяць війська Південної Кореї відступають до річки Нактонг (нинішня Нактонган), до південного кордону. Для того, щоб відкинути ворогів, генерал Дуглас Макартур приступає до здійснення десантної операції висадки в Інчхоні для здійснення диверсійних вилазок у Вонсані, Чумунджіні, Кенсані та Чансарі. Чансарі знаходиться у провінції Кенсан-Пукто на протилежній від Інчхона стороні Корейського півострова. Саме туди і прямують сміливі солдати. Без будь-якого підкріплення, 13 вересня корабель під назвою "Мунсан" маючи на борту 772 новобранці, причалює у Чансарі за день до висадки в Інчхоні. У батальйону дуже важлива та смертельна місія. Вони повинні висадитися на узбережжі Чансарі. Штурмовий загін займе висоту за двісті метрів від міста. Авіація забезпечить можливість для безперешкодної висадки, а флот та артилерія безперервно обстрілюватимуть позиції ворога. Новобранцям необхідно дійти до стратегічної висоти, а за 9 днів після захоплення вони мають повернутися в Пусан. Але все йде за планом… Підмога не встигає зайняти свої позиції і доводиться діяти дуже різко. Починається стрілянина. Чхве Сун Піль, командир другого загону, викликається добровольцем, щоб доплисти до берега і виграти своїм співвітчизникам час. Першу атаку їм вдасться абияк вистояти. Але тепер вони відрізані від світу, харчуватися нема чим, та й захищатися теж. Багато хто вбитий, а це тільки початок всього прочухана. Тим часом військова кореспондентка Маргеріт Хіггінс стурбована цією місією. Як виявилось, усі добровольці — це студенти, які пройшли двотижневу стройову підготовку. Середній вік бійців — лише 17 років. Меггі хвилюється за хлопців більше, ніж сама влада країни, яка, власне, і відправила їх на таке небезпечне завдання. Усюди кулі, кров та трупи, але хлопці до останнього готові захищати свою батьківщину. Через що доведеться пройти героям? Чи зможуть вони завершити справу до кінця та стати героями країни? Або ж їм доведеться впасти в найжорстокішому бою?