Чорнильний сад

Хвороба матері змусила Лінь Іжань покинути роботу в Пекіні та повернутися до провінційного містечка. У Таохуа дівчина склала іспит та влаштувалася до місцевого відділу економічного розвитку. Більш-менш освоївшись на старому новому місці, вона раптом помітила, що, поки її не було на малій батьківщині, відбулися серйозні зміни, і не на краще. Знамените виробництво паперу сім'ї Сюань, яким вони пишалися століттями, швидко розвалюється. Спадкоємець справи, Сюань Янь, противиться традиціям та збиткам. Старі майстри та молоде покоління не знаходять спільної мови. Майстерні закриваються під натиском більш технологічних та дешевих конкурентів. У результаті, незважаючи на чудовий гірський краєвид за вікном, молодь роз'їжджається у пошуках кращої частки. Лінь Іжань із тих, хто якщо вже береться за справу, то робить її добре. Адміністрація дає їй різні доручення, у тому числі пов'язані з давньою паперовою мануфактурою, і дівчина починає просувати продукцію сім'ї Сюань, як кажуть, за всі гроші. Вона ламає голову і вигадує, як усе врятувати. То пропонує робити з паперу модні блокноти, то шукає замовників на дорогі шпалери, то починає великий фестиваль з упором на традиції. Паралельно цим займається Сюань Янь, який навіть свариться з батьком, наполягаючи на синтезі ручної роботи та сучасних методів, креативу та маркетингу. Поступово справа зрушується, народ підтягується за заробітком і містечко оживає. Героїня і не думала, що її так затягне ця авантюра з папером, але усвідомлює, що дуже зблизилася з майстрами, особливо з Сюань Янем. Герой більше практик, звик працювати руками, а вона з ідеями та зв'язками, а разом вони ідеальна команда. Спочатку вони сперечаються, кожен стоїть на своєму, але поступово розуміють, що рухаються до однієї мети. Між суперечками з консервативними старими, розбірками з ненадійними постачальниками та замовниками народжується романтика. Герої не тільки захоплюють інших іти сміливо вперед, а й самі знаходять справжнє кохання та покликання.