Палаюче літо

Дівчинка-підліток на ім'я Чжоу Вань була змушена різко подорослішати, оскільки її мати давно пішла з сім'ї і не збирається допомагати, а бабуся важко хвора і терміново потрібна операція. Героїня добре навчається і завжди вигадує різні методи підзаробити. Наприклад, продаж конспектів для однокласників. Але цього замало, щоб оплатити дорогі ліки. Ще одним ударом для дитини стає поява в школі якогось Лу Сісяо, який виявляється прийомним сином її недолугої матері?! На відміну від Чжоу Вань герой явно ні чого не потребує, веде себе зухвало і вільний час витрачає на розваги... Дивлячись на нього, Чжоу Вань розуміє, що в буквальному значенні загнана в кут, і їй нічого не залишається, як придумати цинічний план - підібратися до матері через паси. Вона вважає, що зможе використовувати його як ключик до грошей, і спочатку все це виглядає як виправдана та ефективна ідея. Але літо, сонце, гормони, перше кохання, і все поєднується в клубок протиріч і нових проблем. Після випускного підлітки опиняються поруч, допомагають один одному, і ці стосунки, що починалися як гра, раптом стають справжніми. Чжоу Вань і сама не помічає, як закохується в хулігана, а він у неї. Здається, ось воно, щастя, але не тут було. Крім того, мати дівчинки проти цих відносин, здається, що сама доля теж проти. Життя знову боляче б'є, трапляється якась моторошна нісенітниця, непорозуміння, через яке герої розходяться і не бачаться довгі роки. А потім, через десять років, вони знову перетинаються — цього разу вже на роботі. Тільки тепер все інакше. Він став серйозним, але всередині, здається, й досі носить ту стару образу. Спочатку герой поводиться так, ніби хоче їй помститися, постійно ставить палиці в колеса. Але що більше вони змушені бути разом, то ясніше стає, що старі почуття нікуди не поділися. І тут ще з'ясовується, що в юності на заводі сталася якась дивна історія, і їм доводиться копатися у цьому минулому, щоби знайти правду. Так, крок за кроком, парочка наново впізнає один одного. І, природно, це вже не те наївне юнацьке кохання, а більш зріле і гірке почуття, перемішане з надією на те, що, можливо, все можна почати спочатку.