Відстань між нами у суді

Суддя Шень Сечжі — хлопець молодий, амбітний, котрий щойно з кримінального суду перевівся до сімейного. На перший погляд здається, що тут справи простіші, але насправді все виявляється інакше. Замість статей та складів злочинів — проблемні люди з їхніми образами, невисловленими претензіями та багаторічним болем. І якщо раніше суддя звик оперувати фактами, то зараз розуміє, що на ньому є велика моральна відповідальність. Просто винести рішення недостатньо, треба ще й почути кожен бік, подумати, як прецедент позначиться на суспільстві. На щастя, у залі суду він не один. Разом із ним працює адвокат Цинь Жуй, а також колеги Шу Цзін, Ху Айсі та Чень Сянхуей. Вони не просто сидять у кабінетах, а самі виходять на контакт із позивачами та відповідачами. До їхніх будинків, до мікрорайонів, до місцевих громад. Їм доводиться розбиратися з різними історіями. Тут і батьки, які ніяк не порозуміються з дітьми, і подружжя на межі розлучення, і спадкові суперечки, де за кожним юанем стоять давні сімейні таємниці. Головне завдання держслужбовців — знайти цей баланс між законом і справедливістю, коли сторони готові укласти мирову угоду. Винести рішення, яке не розводить людей з різних боків барикад, а допомагає їм якщо не помиритися, то хоча б зберегти людську гідність, вважається найвищим пілотажем. Закон, як герої самі кажуть, нещадний, але на те й сімейний суд, щоб там, де це можливо, включати не лише статтю, а й просту людську участь. І чим глибше вони поринають у кожну справу, тим ясніше розуміють, що процес тут часто важливіший за результат. Виходить, що молоді юристи у, здавалося б, побутових ситуаціях день за днем набираються досвіду, помиляються, сперечаються один з одним. У результаті вони щоразу наново переконуються: їхня робота — це не просто папірці та формулювання, а живі долі.