Ти моя запізніла радість

Історія, де закохані розлучилися багато років тому, так нічого і не сказавши один одному, а тепер життя дає їм другий шанс. 28-річна Жуань Юй кидає стабільну роботу, щоби зайнятися давньою мрією — письменством. За основу свого роману вона бере особисту історію. Перше шкільне кохання, яке досі пам'ятає в деталях. Але замість успіху здобуває скандал. Читачі звинувачують її у плагіаті... Щоб довести свою правоту, дівчина наймає адвоката з інтелектуального права. І тут доля викидає такий номер – цим юристом виявляється Сюй Хуай Сун. Це той самий хлопець, якого вона була таємно закохана десять років тому. Він послужив зразком головного героя її книги, і, як вона думає, не підозрює про це. Їхня зустріч через роки починається з робочих розглядів, але поступово стає чимось набагато більшим. Жуань Юй треба довести, що її книга — не переказ чужого досвіду, а її історія. Виходить, що вона зобов'язана присвятити Сюй Хуай Суна у всі деталі минулого та емоції, які спонукали її до творчості. Робота над позовом змушує їх постійно перетинатися та з'ясовувати стосунки. Разом збирати докази, перевіряти ще раз факти, знову і знову повертатися до обговорення шкільних справ. Не дивно, що почуття, які обидва колись надали перевагу залишити при собі, спливають назовні і раптом виявляються обопільними. Спільні дні будять старі спогади з юності, і вони набувають нового сенсу. Поступово стає зрозуміло, що їхнє возз'єднання — не просто випадковість. Усі довгоочікувані зустрічі головних героїв насправді чиясь ретельно спланована дія. Паралельно героям доводиться вирішувати свої професійні завдання. Жуань Юй відстоює себе у літературному світі, а Сюй Хуай Сун доводить свою майстерність у юриспруденції. Пройшовши через усі випробування, вони зрештою отримують те, що можна назвати «запізнілою радістю». Щастя, яке довго чекало свого часу і стало від цього лише міцніше.