Синій колір моєї юності

Випускний рік для Ці Лу починається зі змін, яких він не очікував. З дитинства, перебуваючи під суворим і часом переважним контролем батька, відомого художника, він звик працювати в рамках встановлених правил, рідко дозволяючи собі творити по-справжньому вільно. Вступ до студії Лю Мін Яна мало стати черговим кроком у формальній кар'єрі, але замість рутинних занять там він зустрічає людину, здатну перевернути його уявлення про живопис і про себе самого. Цинь Сяо — ровесник головного героя, чиє мистецтво вирізняється щирістю та тонким почуттям деталей. Незважаючи на свій талант, він несе важкий тягар сімейних обов'язків, намагаючись підтримувати близьких і одночасно зберігати вірність своїй мрії. За його спокійною усмішкою ховається завзятість, що дозволяє боротися зі втомою та нестачею часу, не перестаючи творити. Одного разу герой дізнається про несподівану правду: юнак — той самий загадковий онлайн-художник під псевдонімом «Лан» (Синій), чиї роботи тривалий час надихали його на експерименти в мистецтві. Захват від відкриття поєднується з розгубленістю — зізнатися в цьому чи мовчати? Спільна робота у студії поступово зближує їх. Він починає бачити за ескізами та полотнами живу історію, наповнену не лише світлими моментами, а й важкими жертвами. Вражений стійкістю та відданістю справі, він сам уперше замислюється про те, що мистецтво може бути не просто демонстрацією техніки, а одкровенням душі. Дні, проведені поруч, перетворюють їхні стосунки з формального знайомства на довірливе спілкування. Він починає відчувати, що почуття, що виникли в ньому, виходять за межі захоплення. Він вчиться говорити про власні переживання, переступаючи через страх бути засудженим. Інший хлопець, своєю чергою, відкривається перед новим другом, ділячись тим, що раніше ховав за рівною маскою.