Я чув, що подобаюсь тобі

На тлі невблаганного темпу госпітального життя, де кожне рішення може стати фатальним, розгортається історія не тільки професійного обов'язку, а й кохання, що пройшло через роки відчуження. Шість років тому Руан Лю Чжен і Нін Чжі Цянь поставили крапку у відносинах, які здавалися непорушними. Їхній шлюб розпався під тягарем недомовленості: вона, тоді ще невпевнена і залежна, відступила перед нерозумінням, а він, захоплений стрімким зростанням своєї кар'єри, не зумів помітити, як втрачає її. Минули роки. Вона тепер впевнена у собі, її голос звучить твердо, а руки не тремтять перед найскладнішими операціями. Вона — нейрохірург, яка заслуговує на повагу колег, і її призначають на гуманітарну місію: супровід пацієнта з Африки до Китаю. Це професійне завдання несподівано стає переломним моментом у її житті - далеко від батьківщини, під спекою чужих небес, вона стикається з чоловіком, який тепер - видатний фахівець з клініки Бей Я, а ім'я його вимовляють з повагою та трепетом. Несподівана зустріч у запорошеній далині приносить із собою шквал спогадів, невимовних слів і глухого болю. Повернувшись додому, вона вирішує відгородитися від минулого і триматися подалі від людини, з якою колись поділяла і дім, і мрії. Але доля вперта. Незабаром її переводять у відділення з обміну, де безпосереднім куратором виявляється колишній. Він, ніби прагнучи спокутувати провину за рани, що колись принесли, приймає її в команду, допомагає освоїтися, уважно слухає її ідеї і підтримує в професійних починаннях. Однак перед ним тепер не колишня, покірна молода жінка. Вона зросла. Вона впевнено захищає свої погляди, не поступається навіть під тиском авторитетів — навіть якщо цей авторитет стоїть перед нею віч-на-віч. В операційних і консиліумах, під світлом ламп і в очікуванні результатів, вони знову і знову змушені працювати поруч, беручи на себе відповідальність за чужі долі. І в цьому ритмі – між уколами, вирішальними швами та переглядами, повними емоцій – між ними спалахує щось нове. Або, можливо, давно забуте.