Я чую сонячні спалахи

Органи почуттів дано людині для взаємодії з навколишнім світом, але так трапляється, що будь-який з них може бути порушений, що звичайно зумовлює виникнення певних наслідків. І хоч індивідуум звикається до деяких обмежень, проте він відчуває психологічний, а часом і фізичний дискомфорт. Юному герою доводилося миритися з дійсно серйозними тягарями, пов'язаними зі зниженням слуху. У нього не виходило взаємодіяти з однолітками, чому він стикається з самотністю. З роками бідолаха змирився зі своїм незавидним становищем і тим фактом, що не мав друзів. Але вже процесом освіти він не став жертвувати і доклав усіх сил для того, щоб вступити до університету і бути майже на рівних з іншими учнями. Він, як і раніше, тримався осторонь усіх і несподівано перетнувся з шебутним підлітком. Скромний інтроверт влаштувався на даху невисокої будівлі, розташованої поряд із пагорбом, щоб пообідати. Тоді-то і з'явився шалопай, що встромився в чергову колотнечу. Нещодавно він примудрився втратити підробіток, випадково вдаривши власника кафе, в якому працював офіціантом, тому був спантеличений такою проблемою, як відсутність грошей. Він буквально нав'язався незнайомцю, щоб смачно поїсти. У той день у них не почалося знайомство, а трохи пізніше воно таки виникає. Слабослухаючий студент розміщує на дошці оголошень свою пропозицію до охочих підробити, оскільки потребує письменника конспектів. Наявність такого помічника дозволить йому не гальмувати у навчанні. І саме Сагава Тайчі погоджується взятися за складне завдання, а Сугіхара Кохей і не проти, адже ентузіастів вести для нього записи лекцій не так уже й багато. Поступово між хлопцями встановлюються не просто теплі стосунки, а зовсім близькі, здатні залишити слід у їхніх душах.