Токіо у квітні...

Повернувшись із США, головний герой немовби відкриває чистий аркуш власної біографії. Він влаштовується у велику компанію, розраховуючи зосередитись на роботі та майбутньому, проте доля готує йому зустріч, здатну перевернути звичний хід думок. Серед нових колег несподівано з'являється людина, з якою її пов'язує далеке минуле. У шкільні роки вони були майже нероздільні. Ділили радості, мрії та повсякденні дрібниці, поки на третьому курсі їхній зв'язок не обірвався різким і незрозумілим прощанням. Через десятиліття доля знову стикає їх. Рен, що став провідним дизайнером компанії, виявляється не просто професіоналом своєї справи, а й живим нагадуванням про час, коли життя здавалося простіше. Для Кадзуми це возз'єднання приносить дуже змішані та неоднозначні почуття. За роки розлуки він дуже змінився, але не зміг забути емоції, які в юності так і залишилися невисловленими. Тепер вони повертаються, змушуючи його уникати розмов про школу та вибудовувати обережну дистанцію. Його сумніви та внутрішні страхи стають невидимою стіною між ними. Незважаючи на незручність та недомовленість, між чоловіками поступово виникає тонка, майже невловима близькість. Їхнє спілкування наповнюється прихованою напругою, погляди стають довшими. Переломним моментом стає ніч, проведена віч-на-віч, коли накопичені емоції більше неможливо утримувати всередині. Прогулянка нічним Токіо перетворюється на низку відвертих розмов і спогадів, де минуле і сьогодення переплітаються. У цей момент відбувається визнання, що змінює їхнє сприйняття самих себе. Це не просто зближення, а початок нового етапу, в якому вони вирішують припинити ховатися від власних почуттів і дозволити собі бути щирими.