Кхемджіра

Сім'я Кхема століттями страждає від страшного прокляття: якщо у роду народжується хлопчик, він приречений померти, не доживши до двадцяти років. Дівчатка ж залишаються у безпеці. Зневірившись врятувати свого новонародженого сина, мати головного героя йде на крайню хитрість. Вона дає йому жіноче ім'я Кхемджира (що означає «вічно в безпеці» або «невразлива») і з дитинства виховує його як дівчинку, сподіваючись обдурити злу долю. Протягом багатьох років цей обман, підкріплений захисним амулетом, здавалося, працює. Кхемджіра живе, вірячи у силу свого імені. Його «дівчаче» ім'я приносить йому безліч незручностей, але юнак готовий миритися з цим заради матері, продовження роду. Про те, щоб зруйнувати прокляття, він, здається, навіть не замислюється — безуспішні спроби попередніх поколінь поховали цю ідею. Але все змінюється, коли йому виповнюється 19 років. Прокляття раптово прокидається з жахливою силою: захисний амулет таємниче зникає, а самого Кхемджиру починають переслідувати зловісні надприродні явища. Злі духи, пов'язані з родовим прокляттям, виходять із тіні, і його життя висить на волосині. У розпачі Кхемджіра звертається за допомогою до Пхарана — молодого, але неймовірно могутнього шамана, який володіє давніми практиками білої магії. Пхаран погоджується допомогти, і їхня вимушена співпраця стає єдиним шансом Кхемджири на порятунок. У міру боротьби з наростаючими жахами та проведення небезпечних ритуалів, між проклятим юнаком та його рятівником-шаманом зароджується глибокий та складний зв'язок. Їхні стосунки, народжені в тіні смерті, поступово трансформуються — від залежності та необхідності до довіри, взаєморозуміння та, нарешті, романтичних почуттів, що кидають виклик самому прокляттю. Фінал цієї історії ставить перед героями болісний вибір: чи зможуть сила кохання та жертовність перемогти багатовікову карму? Чи прокляття виявиться сильнішим навіть за найсвітліші почуття?