Ніколи не відпускай мене

Головний герой, Нуенґ, виріс у розкоші. Його батько, Піпоп, володів мережею готелів, казино та тіньових підприємств. Як єдина дитина, хлопець був приречений успадкувати імперію батька. Але його статус змусив його рости в ізоляції, де немає недосконалості. На 18-річчя героя сім'я вечеряла у закритому ресторані, але після повернення додому на них напали: Піпопа було застрелено, залишивши сина та дружину в шоці, в оточенні ворогів. За кілька тижнів Таня, мати Нуенга, взяла кермо влади в свої руки. Вона має намір передати справи синові, коли він буде готовим. Це рішення розлютило Кіта, молодшого брата Піпопа, який мріяв захопити готелі. Таня обмежила його вплив, довіривши лише казино — справу, яку Кіт ненавидить. Брат покійного прагне помсти, вважаючи себе законним спадкоємцем. Нуенг навчається у випускному класі престижної школи, де стає мішенню для заздрісних однокласників. Після загибелі батька знущання загострюються. Рятуючись, юнак ховається у музичному класі, де зустрічає Бена — голову студради, яка пропонує дружбу. Але Нуєнг не впевнений, чи можна довіряти цьому доброзичливцю. Чанон, вірний слуга Піпопа, по смерті господаря продовжує служити сім'ї. Щоб захистити Нуенга, він наводить свого сина Палма — хлопця із бідної рибальської родини. Таня влаштовує Палма до школи Нуенга під виглядом учня, доручаючи стежити за безпекою сина. У невизначеній і повній небезпеці життя героя присутність Палма приводить Нуенга до нового досвіду. Багатий спадкоємець швидко розкусив роль Палма. Спочатку він вороже зустрічає охоронця, але той мовчки зносить глузування. Палм справно захищає Нуенга від нападок, і поступово між ними народжується довіра. Спільні проекти, вечори в особняку — самотність Нуенга розчиняється у цій дивній дружбі, яка, можливо, переросте на щось більше.