Квітковий хлопець

Сент живе у світі, де запахи звучать голосніше за слова. Він розрізняє брехню, втому, вгадує наміри раніше, ніж хтось робить крок. Цей дар довго залишається його захистом, поки одного разу не перетворює його на мету. Кайсорн дізнається про незвичайну здатність і починає переслідування. Його інтерес не схожий на просту спрагу влади, в ньому є щось особисте, майже болісне. Юнак відчуває наближення Кайсорна ледь вловимим слідом, в якому змішуються холод і дивне тепло. Піти можна, але щоразу він затримується довше, ніж слід. Зустрічі стають частіше, напруга зростає, наче повітря перед грозою. Кайсорн дивиться на нього так, ніби бачить більше, ніж решта, намагається зрозуміти, а не лише підкорити. Поступово страх перестає бути єдиним почуттям. Головний герой ловить себе у тому, що шукає ці зустрічі, вслухається у дихання іншого, запам'ятовує найменші зміни. Усередині виникає розлад, оскільки розум вимагає бігти, а тіло тягнеться. Кайсорн теж змінюється, його кроки втрачають колишню різкість, голос стає тихішим, майже обережним. Небезпека нікуди не зникає. Будь-який невірний рух може стати останнім. Сент стоїть перед вибором, де немає правильної відповіді. Його дар веде його вперед, але серце вперше сперечається з інстинктом. У цьому хиткій рівновазі народжується почуття, яке може стати порятунком або загибеллю. І ніхто з них не знає, що переможе наприкінці.