Дощ

Кохання, про яке всі говорять і жадають, стукає у двері до тих, хто зовсім не чекає. Вона зароджується в найкращий момент, коли нам потрібна підтримка і турбота. Лить сильний дощ, закриваючи весь ближній огляд. Люди біжать, намагаючись сховатись і не промокнути. Погода сувора і холодна, але не для наших героїв, тому що їхня історія починається саме з цього моменту. Сенг Тай - симпатичний хлопець, який не любить розмовляти з незнайомцями і заводити нові стосунки без необхідності. Але, схоже, з ним розіграли злий жарт, ставлячи в незручне і напружене становище. Щоразу, коли ллє злива, вона не чує нічого, крім приємного голосу іншого чоловіка. Красень-письменник у жанрі фентезі, у якого багато шанувальників. І одним із його найбільших фанатів є Пет. Останній — гарна та приваблива особистість, яка вже багато років шукає свою другу половинку, зумовлену йому долею. Він чекає, коли тишу під час дощу змінить тихий мелодійний звук того, хто створений саме для нього. Як тільки він прочитує опис книги «Один», він розуміє, що дійсно чув ці оповідання в похмурі дні. Так він переконується, що власник цього роману – його коханий. Після цього Пет стає читачем номер один і починає вигадувати різні способи, щоб дати зрозуміти хлопцеві про існування родинних душ. Він жертвує своєму кумиру десятки тисяч бат і залишає коментарі, щоб заохочувати його роботи. Однак його старання стають марними, оскільки той зовсім не цікавиться такими явищами. Тая заспокоює звуки крапель, що падають, що допомагає йому сконцентруватися на своїх творах. Але якось під час сильної зливи він чує чоловічий голосок. Здавалося, що червона нитка затягується тугіше, ніж вони цього хочуть. Двоє домовляються познайомитись один з одним у пошуках ліків від дивного явища. І якщо це не спрацює, то просто стануть друзями. Вони кілька разів звертаються до лікаря по лікування, але безрезультатно. Якоїсь миті герої навіть вирішують зайнятися медитацією та йогою в буддійських храмах. Особливо цьому дару не радий Тай, тому що вірить, що здатний робити свій вибір. Чи зможуть вони знайти вихід із ситуації? Чи варто їм змиритися зі своєю долею і спробувати звикнути до цього?