Занурена в сон Цинчуань

У десяту весну правління Чжанхе, коли престиж і гучні імена означають більше віри та справедливості, зав'язується історія, в якій дороги переплітаються, а істина прихована під покривом удавання. Спадкоємець знатного роду, юний і палкий Ся Цигуан, вихований у дусі військової гордості та відданості, отримує призначення, яке ставить під сумнів його переконання. За волею батька, всесильного Цзин-вана, йому призначають вчителя — дівчину, визнану наймудрішою наставницею. Але гордовитий хлопець сприймає це як образу та посміховисько над своїм статусом. В його очах жінка не може бути наставником. І тим більше — воїна, рівного легендарній Мо Цинчуань, полководцю, якого він обожнює і мріє колись перевершити. Він і не підозрює, що вчителька, до якої він має зневагу, і є та сама героїня, кого він вважає недосяжним ідеалом. Колись вона була славою імперії, її ім'я вселяло страх ворогам і давало надію жителям. Але у світі, де сила викликає заздрість, а честь стає небезпечною, навіть доблесні можуть стати жертвами інтриг. Втративши все – титул, військо, свободу – вона була змушена втекти, щоб зберегти себе. Приховуючи свою сутність, вона чекала на момент, коли зможе взяти життя у свої руки. І тепер, з появою нового учня, вона відчуває, як її забуте минуле починає знову оживати. Доля зводить головних героїв не тільки на стежці вчення, а й у вирі небезпеки. Коли придворні чвари та зовнішні загрози призводять до катастрофи, їм доводиться бігти, рятуючи себе та поступово ламаючи стіни недовіри. Їй належить вести юнака важким шляхом — через зраду, бій і усвідомлення. Під її керівництвом він осягає як майстерність володіння зброєю, а й глибинну суть обов'язку, вірності. Ховаючи своє обличчя, вона відкриває йому світ до справжнього дорослішання. Їхній шлях веде через землі, що колись належали королівству. Тут, серед уламків пам'яті та забуття, вони збирають уцілілих союзників — тих, хто все ще вірить у краще та легенду. Кожен крок цією місцевістю є частиною великого повернення, битви не лише за відновлення імені, а й за правду, затоптану брехнею.